ВУЗ ШАГ
   

Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

 

Україна в роки першої світової війни

Урок  Історія України в 10 класі
Підготувала Вчитель історії Воскобойнікова Н.В.

Тема. Україна в роки Першої світової війни. Початок української революції.

Тип уроку: узагальнюючий.
ХІД УРОКУ:
 
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми і  мети уроку:( Слайд 1 – на фоні фото вибухів Тема уроку)
Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми повторимо та систематизуємо вивчений матеріал з теми Україна в роки Першої світової війни. Початок української революції. Зараз ми підводимо підсумки виконання проекту.
(Слайд 2 – на фоні фото вибухів Мета уроку)
Мета уроку – показати знання теми, уміння називати і показувати на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни; визначати хронологічну послідовність подій; давати характеристики та складати політичні портрети видатних українських політичних діячів; висловлювати судження про існування протиречивих поглядів щодо участі українців у Першій світовій війні.
(Слайд 3 – на фоні фото вибухів Очікувані результати)На цьому уроці ми також побачимо ваші здібності працювати з історичною картою, характеризуючи геополітичні плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо українських земель; характеризувати український національний рух у Наддніпрянській Україні та на Західноукраїнських землях;
(Слайд 4 – на фоні фото вибухів Ключове питання)
Ключове питання уроку: Чи сприяла Перша світова війна наростанню національно-визвольного руху на українських землях на початку ХХ ст..?
 
ІІІ. Мотивація.     ( Слайд  Карта Українські землі перед Першою світовою війною)
Як вам вже відомо, український народ на початку ХХ ст. не мав своєї держави. Але з початком Першої світової війни перед українцями відкрилися можливості для розв'язання надзвичайно складного питання: об'єднати власні етнічні території та здобути державну незалежність. Але розв'язання цієї проблеми могло відбутись лише за умов радикальних змін усієї системи міжнародних відносин. На початку ХХ століття на міжнародній арені виникають два політичні блоки, які протистоятимуть один одному і в Першій і в Другій світових війнах.
 
IY. Актуалізація
Вчитель:Згадайте, за яких умов та коли утворилися ці блоки. Які держави до них входили?
Учень: Трої́стий сою́з (Dreibund) — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879—1882 і був спрямований проти Франції і Росії. Започаткував утворення Троїстотого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 був доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією. Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції, а Італія брала на себе зобов'язання допомогти Німеччині, якщо б вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорщина звільнялась від допомоги Німеччині у випадку військових дій проти Франції — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Росії.Антанта домінувала в міжнародних відносинах перших десятиліть ХХ століття. Виникла у відповідь на створення 1882 і подовження 1891 Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891—93, оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті). Колоніальна експансія та озброєння Німеччини, її прагнення покінчити з пануванням Англії на морях спонукали Лондон відійти від попередньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі взаємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах. 1911 року Антанта стала військовим союзом і основою сил союзників під час Першої світової війни. У роки війни блок Англії, Франції й Росії підтримало 25 держав, у тому числі США, Японія, Румунія, Китай, Греція, Португалія та інші. США, не бажаючи розчинятися в Антанті, проголосили себе «асоційованою країною» угруповання. Антанта виграла Першу світову війну і закріпила свій успіх дипломатично на Паризькій мирній конференції, створивши так звану Версальську систему міжнародних стосунків.
Вчитель:Для того, щоб розпочати війну  необхідні вагомі причини, та не менш вагомий привід. І привід таки знайшовся. Назвіть причини та передумови Першої світової війни.
Учень:Після 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, Росія оголосила мобілізацію, проігнорувавши вимогу Німеччини скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт. Не отримавши ніякої чіткої відповіді, Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну. Цей день і є датою початку Першої світової війни. 3 серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів по цілому світі (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Британія.  Після оголошення режимів мобілізації військ різними державами Європи, німецька влада швидко крапилася розпочати план «Шліффена». Щоб найти привід до війни Німмечина заявила ніби французьки літаки зробили політ над містами Німеччини та бомбардували залізничну дорогу. 3 серпня військові сили, готові до війни, окупували Люксембург, а наступного дня вторглися у основні бельгійські фортеці, а 21- 25 серпня  боєм відкинула французьку армію далі на захід. На початку війни основні сили у наступі Німеччина направила проти Франції. Назріла загроза Парижеві.  Велика Британія уклала договір з Російською імперією та Францією, про те що вона у разі війни при потребі буде воювати на їх стороні. Військова криза лише збільшувалась, Уряд Англії полягав надії, що коли Німеччина взнає про вступ їх сторони у війну, то цим злякає німців і можливо відверне війну. Війна набрала європейського, а згодом і світового характеру.Вчитель:В якому стані знаходились українські землі напередодні Першої світової війни?
 
Учень: На початку ХХ ст.. український народ не мав своєї держави, його землі, загальною площею 700 тис. кВ. км. Були поділені між Росією та Австро-Угорщиною. До російської імперії входили 9 українських губерній: Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська. У складі Австро-Угорщини були Буковина, Східна Галичина та Закарпаття. Всього на українських землях проживало понад 48 млн. осіб. Економічний потенціал був досить високий. Протягом першого десятиріччя ХХ ст.. у Наддніпрянській Україні частка промисловості у загальному обсязі продукції всього народного господарства складала 48,2%  (тоді як у Росії цей показник дорівнював 40%) Найбільш розвинутими промисловими районами вважалися Донбас і Подніпров'я. Напередодні Першої світової війни у загальноросійському видобутку чавуну складала 68,4%, вугілля – 78%, цукру – 85% В західноукраїнських землях промисловість розвивалася повільніше, тут переважали дрібні підприємства, на яких працювало понад 62 тис. робітників. Зокрема тут видобувалося 64% солі в Австро-Угорщині.. Напередодні війни значно зріс видобуток нафти, потужно розвивалася лісопильна промисловість. Такий потенціал не міг залишатися поза увагою іноземного капіталу.
 
Вчитель:Поясніть які  держави прагнули «розіграти українську карту» у Першій світовій війні стосовно  ? Доведіть, що українські землі виступали як об'єкт геополітики держав Троїстого союзу і Антанти.
Учень:Перша світова війна була логічним завершенням економічної і політичної кризи, що охопила значну кількість держав світу.  Протидіючі сторони Антанта та Троїстий союз у своїх стратегічних планах спекулювали «українським питанням», стверджуючи, що для них важливо поєднати весь український народ, але неодмінно в межах своєї держави. Зокрема Німеччина поширювала ідею, що український та інші народи Східної Європи не здатні створити власні держави, атому, історичною місією німців є поглинення та освоєння цих територій. Українські землі розглядалися в геополітичних планах Німеччини як плацдарм для проникнення на Схід.Австро-Угорщина планувала приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля, котрі перебували у складі Російської імперії.Росія під прикриттям «віковічної мети об'єднання всіх руських земель» претендувала на Східну Галичину, Закарпаття і Північну Буковину, які входили до складу Австро-Угрощини. Яким було становище українських земель в перший рік війни?З початком війни територія України перетворилась на арену жорстоких боїв між російською армією та військами австро-німецького блоку. На австрійському фронті російська армія, що вела бойові дії на українських землях, мала спочатку значні успіхи. Так, однією з найбільших успішних битв, що провели росіяни у 1914 р., була битва в Галичині 5(18) серпня – 8(21) вересня), в якій з обох сторін брали участь понад 1,5 млн. вояків. Спочатку успіх був на боці австро-угорської армії, але росіяни отримавши підкріплення, захопили Львів, потім – Галич, взяли в облогу Перемишль і вийшли до Карпат.( Робота з Картою 1914-1916 р.) Галицька битва завершилась поразкою для Австро-Угорщини, яка втратила близько 400 тис. вояків. Російські війська захопили більшу частину Галичини та Буковини. Вихід росіян до Карпат відкривав перед ними шлях до Угорщини. (Ілюстрація)
 
Y.Узагальнення.
Вчитель: Результатом діяльності проекту стало кіно «За кого, брати, битися будемо?», створений силами трьох творчих груп, які об'єдналися за інтересами та виконали свої творчі завдання.Перша група  мала завдання дослідити ставлення українців до війни.Друга група  працювала над завданням дослідити бойові дії на українських землях під час Першої світової війни, та наслідки Першої світової війни для українців. Третя група працювала над завданням дослідити національно-визвольний рух на українських землях під час Першої світової війни .Подивимося як творчі групи впорались зі своїми завданнями.
(перегляд  кіно)
Перша група  мала завдання дослідити ставлення українців до війни.Щодо українців, та їхнього ставлення до Першої світової війни, тут чітко просліджується бажання східних і західних українців об'єднати свої етнічні території, хоча б на засадах автономії в межах сильної держави, та знаходячись в складі різних держав, та ще й  ворогуючих між собою складно самостійно вирішувати питання зовнішньополітичного характер. Тому  досліджуючи це питання, ми не залишили поза увагою і питання як відносилися до українців Російська імперія та Австро-Угорщина. В кінопроекті ми висвітлили думку С. Петлюри, який закликав воювати на боці Російської імперії, гріючи в душі надію на те, що Російська імперія цей хід оцінить і після війни дасть можливість об'єднатись етнічним українським землям в межах своєї держави. Ми висвітлили ставлення до цієї ситуації В.Винниченка, який стверджував, що якби Російська імперія погоджувалася на надання українцям автономії, вже давно б це зробила, тому розраховувати на її милість, все одно, що розраховувати в цій ситуації на німецький багнет, тому він пропонує орієнтуватися на себе. Західні ж українці закликали східних відстоювати інтереси Австро-Угорщини, посилаючись на те, що остання дозволяє політичну діяльність українцям на своїй території, а Львів в цей час виступає справжнім П'ємонтом. Однак в Східній Україні не дуже підтримують їхнє запрошення, адже не секрет, що рівень соціального життя українців перед війною на західноукраїнських землях був значно нижчим. Тому така перспектива мало привертала увагу.
Друга група  працювала над завданням дослідити бойові дії на українських землях під час Першої світової війни, та наслідки Першої світової війни для українів. В кінопроекті,  ми досліджували зовнішньополітичне ставлення українців до війни. Тоді могло бути три варіанти вирішення: Якщо війну виграє Австро-Угорщина – для українців це будуть великі людські втрати з боку обох ворогуючих між собою сторін. Але ще гірше буде, коли переможе в цій війні Російська Імперія, бо крім людських втрат, кінець настане національно-визвольному рухові. Якщо ж Австрія окупує Частину Правобережної України, тоді неминучою стане польська експансія на цих територіях. Вихід може бути тільки один: орієнтуватися на себе. Західні і східні українці мають об'єднатися в національно-визвольному русі. І відстоювати одне спільне політичне рішення. Але в умовах, які склалися, зробити це було непросто.
Третя група працювала над завданням дослідити національно-визвольний рух на українських землях під час Першої світової війни .Тому  досліджуючи це питання, ми увагою і питання як відносилися до українців Російська імперія та Австро-Угорщина. Користуючись історичними джерелами(Історик О.Субтельний про окупаційну політику російських військ)у Галичині ми визначили ставлення росіян до галицьких українців, яке відомий російський політик Павло Мілюков розцінив у своєму виступі в Думі як «європейський скандал» являло собою продовження політики уряду щодо українського руху в Російській імперії. З вибухом війни було закрито майже всі українські організації та газети Царський міністр закордонних справ Сергій Сазонов з неприхованим задоволенням казав: «Тепер настав слушний момент, щоб раз і назавжди позбутися українського руху».Не кращим було становище у підросійській Україні. З початком війни і оголошенням на більшій частині її території воєнного стану царські власті посилили поліційні репресії проти українства. Було закрито майже всі українські організації та газети. Коли в листопаді 1914 р. загальновизнаний лідер українства М.Грушевський разом з родиною повернувся до Києва, царські власті арештували його за «антиросійську діяльність» і відправили до Лук'янівської в'язниці. У лютому 1915 р. М.Грушевського вислали етапом до Сибіру. Незабаром він потрапив у Поволжя під поліційний нагляд.Щодо політики Австро-Угорщини, стосовно українців, то просліджується наступна політична позиція: відступаючи, вході Галицької битви австро-угорська влада розгорнула масштабні репресії проти українського населення, вважаючи, що причиною поразки була зрада українців, які нібито таємно допомагали росіянам. Наприклад, місцева влада Закарпаття повідомляла у Будапешт: «В українському народі помітні симпатії до росіян всюди проявляються, на їх прихід сподіваються». Тисячі людей за звинуваченням у зраді були відправлені в спеціальні табори в Австрії. Особливо відзначився жорстоким режимом табір Талергоф у Штірії, який називали «українською Голгофою», де лише від тифу загинуло понад 1 тис. осіб. Всього під час репресій було страчено майже 36 тис. українців.Вчитель:  Який висновок зробимо по  питанню «Українські землі в період Першої світової війни»? Ми побачили в якому стані опинилися українці під час Першої світової війни. Такий стан українців в даній ситуації не міг не привести до пожвавлення національно-визвольного руху на українських землях у 1915-1916 р. І тут були свої проблеми. Війна набрала затяжного характеру і розв'язання українського питання ставало все більш безнадійним. Підтримка східними та західними українцями своїх урядів  у війні очікуваних результатів не  дала . Враховуючи ситуацію, лідери національного руху західно-українських земель, вирішили змінити тактику і сформувати організацію, яка б представляла б інтереси усього українського народу (ЗУР).  Штаб-квартира знаходилась у Відні. ЇЇ президентом став К.Левицький. ГУР, якою активно опікувався СВУ. Українські політичні лідери цих організацій намагалися привернути увагу української та європейської громадськості до ідей створення української держави в межах її етнічних земель. Однак в цей час просто відбувається спекуляція на Українському питанні Німеччиною, Російською та Австро-Угорською імперіями. Насправді ж ці держави просто вирішували питання розширення власних територій за рахунок українських земель.Висновок: українські політики не могли домовитись як діяти в цій ситуації. Ситуація ж ускладнювалася ще й тим, що виснажена війною Австро-Угорщина обіцяла полякам створення в межах своєї держави їхнього королівства з широкою автономією для Галичини. Українці боялися експансії з боку поляків. Серед українських політиків гору взяли емоції. Внаслідок чого ГУР само розпустилася 6 листопада 1916 року. Таким чином українці не вирішили питання етнічної єдності в період Першої світової війни. Ситуація ще більше загострилася через соціальні негаразди всередині Російської імперії. Складається  передреволюційна ситуація.Вчитель:  В 1917 році відбувається ще одна, не менш важлива, історична подія – революція в Російській імперії. І ми підійшли до обговорення наступного питання: українська революція.