Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

 

Виховний захід для 3 класа « Свято осені»

 Розробила вчитель початкової школи Граховська С.А.

 

Мета:

Викликати   в  учнів   інтерес  до  вивчення  традицій , звичаїв , обрядів, пісень  українського  народу ; закріпити     набуті  знання  шляхом   використання   на  практиці , формувати  національну  самосвідомість  та  повагу  до  національної  української культури;розвивати  артистичні здібності  та таланти учасників виховного  заходу ; Прищеплюватиі нтерес до вивчення історії, звичаїв, культури українського народу. Ознайомити дітей з національними та народними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі;

Наочне оформлення :українські народні костюми.

 

Святково прибраний зал. На сцені композиції букетів квітів, натюрморти з овочів. 

Ведуча: 
Добрий день вам, люди добрі! 
Щиро просим до господи! 
Раді вас у нас вітати, 
Щастя і добра бажати! 

Сьогодні свято-ще одна сходинка до родинного єднання. Заходьте, будь ласка, на свято. Хай буде вам затишно, тепло, мов у хаті своїй і хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає. 

Пісня 

 


Добрий день вам, люди добрі! 
Щиро просим до господи! 
Раді вас у нас вітати, 
Щастя і добра бажати! 


Входять дівчата з хлібом 

Дівчина: 
З хлібом у нас зустрічають гостей. 
Хліб на весіллях цвіте в короваї, 
І кращих немає на світі вістей, 
Ніж хліб уродився у рідному краї. 

Хліб священний лежить на столі – 
Запашний і рум’яний, високий. 
Знають добре малі і старі, 
Що то рук хліборобських неспокій. 

Хліб священний лежить на столі. 
В нього запах жнив’яного літа. 
Хай завжди буде хліб на столі 
І, як сонце, він сяє над світом. 

Взяла я в руки хліб духм’яний, 
Він незвичайний, він святий, 
Ввібрав і пісню й працю в себе, 
Цей хліб рум’яний , запашний 

Тож вітаєм, любі гості, вас на нашім святі!
І щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.
І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.
Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.
Ми з відкритим щирим серцем до гостей ідемо
І для вас на рушникові хліб і сіль несемо.


Хліб кладуть на стіл перед гостями. Усі діти співають пісню «Ой зелене жито».



Ведуча: 
Вже скінчилось тепле літо. 
Трохи і похолодало: 
Осінь золота настала. 
Ще недавно в небі синім 
Пролітали журавлі. 
А сьогодні в безгомінні 
Ходить осінь по землі

 

І від краю і до краю, 
Від двора і до двора 
Золотого урожаю 
Знов до нас прийшла пора. 

І дорослі й діти люблять тебе осінь. 
Славна і дорідна пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами! 

Учень

Погода і справді сьогодні така, що й на двір не вийдеш. А вдома тепло і затишно. Тому і свято хочеться влаштувати.

учень

Ну, погода така, тому що це останній місяць осені. Недовго й до зими.

 

Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках, в гаю.
Осінь, осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.


 

Розпустила осінь крила
І летить над світом.
Все довкіл позолотила,
Вбрала жовтим цвітом.
Наплодила павутиння —
Струни натяглися.
Небо густо вкрила синню
І співа між листям


 

Так швидко літо відлетіло,
І вже тепла немає.
Враз хмара, небо посіріло
І дощик накрапає.
Все небо хмарами закрито,
І сонечка не стало.
Це осінь плаче сумовито...
В природі чарів мало.
Вже доцвітають скрізь жоржини
Яскравими квітками.
І сум та щем йде до людини
Із сірими дощам

Пісня  Дощик
 

Доцвітають хризантеми,
Листя облітає.
Осінь до сумної теми
Душу повертає.

Осінь як намалювати?
Ще й таку красиву...
Як цю казку передати
Від туману сиву?
А від сонця позолоту,
Блиск роси дзвінкої?
Маю я важку роботу,
Не було такої...


 

(Розвішує малюнки дітей.) Це наші учні намалювали осінь, щоб вона до нас завітала. Чи правильно ми зробили, що її намалювали?

 

Дівчинка 1. А давайте Осінь до нас у гості запросимо, щоб вона побачила, як ми любимо її дивну красу, щоб почула, які ми про неї вірші читаємо, пісні співаємо


 

Прийшла до нас Осінь з щедрими дарами, високими урожаями. Діти і дорослі добре попрацювали. Недаром в народі кажуть, що осінь весь рік годує.. 


Заходить Осінь

 

Осінь: 
Добрий день, дорослі! 
Добрий день, всі діти! 
Я рада завітати на це веселе свято. 

Я – красуня Осінь, 
До вас прийшла на свято 
І золотих листочків 
Вам принесла багато. 

Роздає дітям листки 

Осінь: Всі одержали листочки? Тож виходьте до таночку. 

Група дітей виконує танець 

Ведуча: 
Не віриться, що осінь вже настала. 
Ще надворі яскраво сонечко сіяло, 
Цвіли красольки весело, нагідки, 
А тепло вдень було – мов влітку. 

 


Була земля квітками вкрита,
Скрізь радість, сонце і тепло!
Та ось поглянь — нема вже літа,
Кудись з туманом попливло.
Мабуть, у вирій полетіло
Вслід за птахами в далечінь.
І листя раптом пожовтіло,
А в небесах — чарівна синь!
І стало тихо, зовсім тихо,
Вже ластів’ята не дзвенять,
Лиш падають плоди з горіха,
Листочки з дерева летять.
А трави стали шовковисті,
І чути запах полину.
А вітерець в осіннім листі
Співає пісеньку сумну.

Пісня про осінь.

Дівчинка 5

Тиха осіння чарівна казка
В жовтому листі шепоче.
Сонячна щирість і ніжна ласка
Ллється на землю охоче.
Щоб пригорнути її, обняти,
Щедро любов’ю зігріти,
Тихо про Всесвіт їй розказати
Й вечір осінній стріти.
Сонце заходить, все темніє,
Всі кольори поснули.
Небо осіннє ураз чорніє —
Зорі вогнями сипнули.

Дівчинка 9

Пташенята гніздечка свої залишили,
Де вони народились й зросли,
І у вирій, у теплі краї полетіли,
Їм тумани услід попливли,
А гніздечко тепло ще пташине тримає,
В ньому — трепетна пісня жива.
Та вітрисько осінній гніздечко гойдає
І скидає його бува.
Де ти, пташко? Як там, на чужині, живеться?
Я гніздечко твоє зберегла.
Може, ще повернутись тобі доведеться
З потічком весняного тепла.

Дівчинка 10

Знову холодами осінь землю вкрила,
Сірими дощами ріки напоїла.
У саду дерева стали зовсім голі,
Скрізь вітри гуляють: в лісі і у полі.
Вже тумани білі щільно все накрили,
А земля ромашку білу пробудила.
І стоїть маленька, бо рости не здужа,
Силу забирає в неї холод-стужа.
А вона пелюстки сонцю підставляє
І тепла та світла в сонечка прохає.
Та воно за хмари вже давно сховалось.
Ой, ромашці доля нелегка дісталась.
І тремтять од вітру пелюстки тендітні...
От би народитись серед літа, в липні!
Щоб і тепле сонце, і роса краплиста —
Виросла б висока і широколиста.
А в таку негоду не ростимеш вгору.
Як, Ромашко мила, ти прийшла не в пору.


Осінь: 
Прийшла пора збирання урожаю, 
Тому й погоду гарну я тримаю. 
Аби устигли хлібороби славні 
Із щедрих нив у цей погожий час 
Позвозити весь урожай в комори - 
Нехай собі лежить там про запас. 

Та й о городникам в таку погоду 
Найкраще овочі збирать з огороду, 
Картоплю, моркву, буряки копати, 
Сухими класти овочі в кагати. 

Садівникам ішла навстріч, 
Бо і вони бажають, певна річ, 
У пору фрукти обірвати з вітів. 

Дівчина: 
Всі ми гарно працювали, 
Добрий урожай зібрали: (показує) 

Моркву, ріпку, бурячок 
І цибулю, й часничок. 
Огірки і помідори, 
І капусту, і картоплю.

 

Дівчина: 
Все вродило в нас на славу. 
Все вродило густо-густо. 
Груші, яблука і сливи, 
Соковиті і красиві, 

Ми зібрали дружно, вправно. 
Вийшов урожай в нас славний. 

Ведуча: А яким урожаєм багата наша Осінь? Що вона принесла у соєму кошику? Відгадайте. 

Як не віриш – перевір: 
На мені 12 шкір, 
А гризнеш – в сльозах покинеш, 
Бо я звуся... (цибулина). 

Мене смажать, мене варять, 
Хоч отрутою і кроплять, 
Всі мене їдять і хвалять, 
Звати як мене? (картопля) 

Не стелюся я спати долі. 
Деруся вгору – я... (квасоля) 

Ми зеленої всі масті, 
Всі довгасті і смугасті, 
Прив’язали нас в рядках 
На зелених ланцюжках... 
Гарбуза сини ми й дочки, 
Люди звуть нас... (огірочки) 

В теплій я живу коморі, 
А коса моя надворі. (морква) 

Ми цукрові, ми кормові, 
А брати у нас столові, 
В полі ми ростем рядками, 
Люди звуть нас... (буряками) 

Ведуча: 
На столі у нас не пусто: 
Морква, ріпа і капуста, 
І горох, і буряки, і салат і огірки. 
В сизому тумані, в сині димовій 
Яблука рум’яні, груші медові. 

Вміє наділяти сотнями дарів, 
Осінь – щедра мати – всіх трудівників. 

Ведуча: Спасибі, Осінь, за врожай. Я полюбляю овочі і фрукти. Найбільше мені подобається капуста. 

Капуста: 
Я голівку накриваю 
І по двадцять хустин маю. 

Капуста: Мене вирощують з давніх часів. Батьківщина капусти – Середземномор’я.. Назвіть, які види капусти ви знаєте? 
Брюссельська, кольрабі, червонокачанна, білокачанна, цвітна 

Морква: 
В зеленій сиджу я коморі, 
А коса моя надворі. 

Морква: Проте в різних країнах я – “красна дівиця”. В Африці росту я темно-фіолетова, майже чорна. В Середній Азії – жовта, та європейська морква була жовтою.  Якы ще жовты овочы ви знаете


хурма, ріпа, гарбуз, помідор 

Осінь. (до ведучої): Я на сьогоднішнє свято принесла не тільки щедрий урожай. А ще багато атрибутів до цікавих рухливих осінніх ігор. (звертається до дітей). Хочете пограти? 

Гра “Поклади картоплю в глек”. 

У дитинстві гратись ми любили – картоплю ложками носили. 
І врешті той перемагав, хто з нею швидше прибігав, хутчіш картоплю в глечик клав, а ложку друзям віддавав. Рахуймо всі: один, два, три – почали! 

“Допоможіть розібратися” 

Ось я висипала з кошика садовину та городину, а ви відберіть все необхідне для приготування борщу в одну миску, а для компоту – в іншу. Переможе той, хто виконає все правильно. 

“Хто швидше” 

Для проведення гри візьмемо шнурок довжиною... метрів. Під музику учасники намотують шнурок, до якого прив’язана машина з овочами. Хто з них швидше приведе машину до фінішу сидячи, не підводячись зі стільчика і не смикаючись за шнурок, той і виграє наше змагання. 

Ведуча: Спасибі тобі, Осінь, що ти завітала до нас на свято. 
Осінь: Нехай добро буде з вами і щастя віднині. 

Прощавайте, милі люди, прощавайте, діти, 
Мир хай завжди буде з вами і добро, і квіти. 

Ведуча: Ось і наближається наше свято до кінця. Але не закінчується зустріч з піснею, Вона залишається з вами, як вірний друг.