Виховний захід для 3 класа « Свято осені»
Розробила вчитель початкової школи Граховська С.А.
Мета:
Викликати в учнів інтерес до вивчення традицій , звичаїв , обрядів, пісень українського народу ; закріпити набуті знання шляхом використання на практиці , формувати національну самосвідомість та повагу до національної української культури;розвивати артистичні здібності та таланти учасників виховного заходу ; Прищеплюватиі нтерес до вивчення історії, звичаїв, культури українського народу. Ознайомити дітей з національними та народними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі;
Наочне оформлення :українські народні костюми.
Святково прибраний зал. На сцені композиції букетів квітів, натюрморти з овочів.
Ведуча:
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя і добра бажати!
Сьогодні свято-ще одна сходинка до родинного єднання. Заходьте, будь ласка, на свято. Хай буде вам затишно, тепло, мов у хаті своїй і хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає.
Пісня
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя і добра бажати!
Входять дівчата з хлібом
Дівчина:
З хлібом у нас зустрічають гостей.
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж хліб уродився у рідному краї.
Хліб священний лежить на столі –
Запашний і рум’яний, високий.
Знають добре малі і старі,
Що то рук хліборобських неспокій.
Хліб священний лежить на столі.
В нього запах жнив’яного літа.
Хай завжди буде хліб на столі
І, як сонце, він сяє над світом.
Взяла я в руки хліб духм’яний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню й працю в себе,
Цей хліб рум’яний , запашний
Тож вітаєм, любі гості, вас на нашім святі!
І щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.
І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.
Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.
Ми з відкритим щирим серцем до гостей ідемо
І для вас на рушникові хліб і сіль несемо.
Хліб кладуть на стіл перед гостями. Усі діти співають пісню «Ой зелене жито».
Ведуча:
Вже скінчилось тепле літо.
Трохи і похолодало:
Осінь золота настала.
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
І дорослі й діти люблять тебе осінь.
Славна і дорідна пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний зерном і плодами!
Учень
Погода і справді сьогодні така, що й на двір не вийдеш. А вдома тепло і затишно. Тому і свято хочеться влаштувати.
учень
Ну, погода така, тому що це останній місяць осені. Недовго й до зими.
Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках, в гаю.
Осінь, осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.
Розпустила осінь крила
І летить над світом.
Все довкіл позолотила,
Вбрала жовтим цвітом.
Наплодила павутиння —
Струни натяглися.
Небо густо вкрила синню
І співа між листям
Так швидко літо відлетіло,
І вже тепла немає.
Враз хмара, небо посіріло
І дощик накрапає.
Все небо хмарами закрито,
І сонечка не стало.
Це осінь плаче сумовито...
В природі чарів мало.
Вже доцвітають скрізь жоржини
Яскравими квітками.
І сум та щем йде до людини
Із сірими дощам
Пісня Дощик
Доцвітають хризантеми,
Листя облітає.
Осінь до сумної теми
Душу повертає.
Осінь як намалювати?
Ще й таку красиву...
Як цю казку передати
Від туману сиву?
А від сонця позолоту,
Блиск роси дзвінкої?
Маю я важку роботу,
Не було такої...
(Розвішує малюнки дітей.) Це наші учні намалювали осінь, щоб вона до нас завітала. Чи правильно ми зробили, що її намалювали?
Дівчинка 1. А давайте Осінь до нас у гості запросимо, щоб вона побачила, як ми любимо її дивну красу, щоб почула, які ми про неї вірші читаємо, пісні співаємо
Прийшла до нас Осінь з щедрими дарами, високими урожаями. Діти і дорослі добре попрацювали. Недаром в народі кажуть, що осінь весь рік годує..
Заходить Осінь
Осінь:
Добрий день, дорослі!
Добрий день, всі діти!
Я рада завітати на це веселе свято.
Я – красуня Осінь,
До вас прийшла на свято
І золотих листочків
Вам принесла багато.
Роздає дітям листки
Осінь: Всі одержали листочки? Тож виходьте до таночку.
Група дітей виконує танець
Ведуча:
Не віриться, що осінь вже настала.
Ще надворі яскраво сонечко сіяло,
Цвіли красольки весело, нагідки,
А тепло вдень було – мов влітку.
Була земля квітками вкрита,
Скрізь радість, сонце і тепло!
Та ось поглянь — нема вже літа,
Кудись з туманом попливло.
Мабуть, у вирій полетіло
Вслід за птахами в далечінь.
І листя раптом пожовтіло,
А в небесах — чарівна синь!
І стало тихо, зовсім тихо,
Вже ластів’ята не дзвенять,
Лиш падають плоди з горіха,
Листочки з дерева летять.
А трави стали шовковисті,
І чути запах полину.
А вітерець в осіннім листі
Співає пісеньку сумну.
Пісня про осінь.
Дівчинка 5
Тиха осіння чарівна казка
В жовтому листі шепоче.
Сонячна щирість і ніжна ласка
Ллється на землю охоче.
Щоб пригорнути її, обняти,
Щедро любов’ю зігріти,
Тихо про Всесвіт їй розказати
Й вечір осінній стріти.
Сонце заходить, все темніє,
Всі кольори поснули.
Небо осіннє ураз чорніє —
Зорі вогнями сипнули.
Дівчинка 9
Пташенята гніздечка свої залишили,
Де вони народились й зросли,
І у вирій, у теплі краї полетіли,
Їм тумани услід попливли,
А гніздечко тепло ще пташине тримає,
В ньому — трепетна пісня жива.
Та вітрисько осінній гніздечко гойдає
І скидає його бува.
Де ти, пташко? Як там, на чужині, живеться?
Я гніздечко твоє зберегла.
Може, ще повернутись тобі доведеться
З потічком весняного тепла.
Дівчинка 10
Знову холодами осінь землю вкрила,
Сірими дощами ріки напоїла.
У саду дерева стали зовсім голі,
Скрізь вітри гуляють: в лісі і у полі.
Вже тумани білі щільно все накрили,
А земля ромашку білу пробудила.
І стоїть маленька, бо рости не здужа,
Силу забирає в неї холод-стужа.
А вона пелюстки сонцю підставляє
І тепла та світла в сонечка прохає.
Та воно за хмари вже давно сховалось.
Ой, ромашці доля нелегка дісталась.
І тремтять од вітру пелюстки тендітні...
От би народитись серед літа, в липні!
Щоб і тепле сонце, і роса краплиста —
Виросла б висока і широколиста.
А в таку негоду не ростимеш вгору.
Як, Ромашко мила, ти прийшла не в пору.
Осінь:
Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду гарну я тримаю.
Аби устигли хлібороби славні
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори -
Нехай собі лежить там про запас.
Та й о городникам в таку погоду
Найкраще овочі збирать з огороду,
Картоплю, моркву, буряки копати,
Сухими класти овочі в кагати.
Садівникам ішла навстріч,
Бо і вони бажають, певна річ,
У пору фрукти обірвати з вітів.
Дівчина:
Всі ми гарно працювали,
Добрий урожай зібрали: (показує)
Моркву, ріпку, бурячок
І цибулю, й часничок.
Огірки і помідори,
І капусту, і картоплю.
Дівчина:
Все вродило в нас на славу.
Все вродило густо-густо.
Груші, яблука і сливи,
Соковиті і красиві,
Ми зібрали дружно, вправно.
Вийшов урожай в нас славний.
Ведуча: А яким урожаєм багата наша Осінь? Що вона принесла у соєму кошику? Відгадайте.
Як не віриш – перевір:
На мені 12 шкір,
А гризнеш – в сльозах покинеш,
Бо я звуся... (цибулина).
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять,
Звати як мене? (картопля)
Не стелюся я спати долі.
Деруся вгору – я... (квасоля)
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті і смугасті,
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках...
Гарбуза сини ми й дочки,
Люди звуть нас... (огірочки)
В теплій я живу коморі,
А коса моя надворі. (морква)
Ми цукрові, ми кормові,
А брати у нас столові,
В полі ми ростем рядками,
Люди звуть нас... (буряками)
Ведуча:
На столі у нас не пусто:
Морква, ріпа і капуста,
І горох, і буряки, і салат і огірки.
В сизому тумані, в сині димовій
Яблука рум’яні, груші медові.
Вміє наділяти сотнями дарів,
Осінь – щедра мати – всіх трудівників.
Ведуча: Спасибі, Осінь, за врожай. Я полюбляю овочі і фрукти. Найбільше мені подобається капуста.
Капуста:
Я голівку накриваю
І по двадцять хустин маю.
Капуста: Мене вирощують з давніх часів. Батьківщина капусти – Середземномор’я.. Назвіть, які види капусти ви знаєте?
Брюссельська, кольрабі, червонокачанна, білокачанна, цвітна
Морква:
В зеленій сиджу я коморі,
А коса моя надворі.
Морква: Проте в різних країнах я – “красна дівиця”. В Африці росту я темно-фіолетова, майже чорна. В Середній Азії – жовта, та європейська морква була жовтою. Якы ще жовты овочы ви знаете
хурма, ріпа, гарбуз, помідор
Осінь. (до ведучої): Я на сьогоднішнє свято принесла не тільки щедрий урожай. А ще багато атрибутів до цікавих рухливих осінніх ігор. (звертається до дітей). Хочете пограти?
Гра “Поклади картоплю в глек”.
У дитинстві гратись ми любили – картоплю ложками носили.
І врешті той перемагав, хто з нею швидше прибігав, хутчіш картоплю в глечик клав, а ложку друзям віддавав. Рахуймо всі: один, два, три – почали!
“Допоможіть розібратися”
Ось я висипала з кошика садовину та городину, а ви відберіть все необхідне для приготування борщу в одну миску, а для компоту – в іншу. Переможе той, хто виконає все правильно.
“Хто швидше”
Для проведення гри візьмемо шнурок довжиною... метрів. Під музику учасники намотують шнурок, до якого прив’язана машина з овочами. Хто з них швидше приведе машину до фінішу сидячи, не підводячись зі стільчика і не смикаючись за шнурок, той і виграє наше змагання.
Ведуча: Спасибі тобі, Осінь, що ти завітала до нас на свято.
Осінь: Нехай добро буде з вами і щастя віднині.
Прощавайте, милі люди, прощавайте, діти,
Мир хай завжди буде з вами і добро, і квіти.
Ведуча: Ось і наближається наше свято до кінця. Але не закінчується зустріч з піснею, Вона залишається з вами, як вірний друг.