Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

 

Електрон. Будова атома

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Мета уроку: пояснити явище електризації; показати на досліді поділь­ність електричного заряду; охарактеризувати електрон як носія елементарного електричного заряду; сформулювати поняття іона як структурного елемента речовини; навчити користуватися електроскопом.

Обладнання: два електроскопи, металевий стрижень на ізолюючій ручці, мультимедійний проектор, відеоматеріали до уроку.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних знань

Експрес-контроль знань

Усне опитування

•           У який спосіб можна наелектризувати тіло?

•           Як відрізнити наелектризоване тіло від ненаелектризованого?

•           Як можна одержати позитивний заряд? (Відповідь: потерти скляну паличку об шовк.)

•           Як можна одержати негативний заряд? (Відповідь: потерти ебонітову паличку об вовну).

•          Як взаємодіють між собою заряджені тіла?

•          У якому випадку можна спостерігати взаємне відштовхування заряджених тіл, а в якому — взаємне притягання?

•          За якою властивістю можна розділити речовини на провідники та діелектрики?

•          Укажіть, які з наведених речовин належать до провідників, а які — до діелектриків: срібло, бронза, вугілля, скло, сталь, графіт, пластмаса, водний розчин солі, пісок, віск, бензин, шовк, цукор, розчин цукру, повітря, вода, гума.

•          Як називається прилад для виявлення електричного заряду у тіла? Опишіть будову цього приладу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.       Пояснення явища електризації.

2.     Подільність електричного заряду. Проведення досліду. Досліди Р. Міллікена і А. Йоффе.

(відеоматеріали Опыты Милликена и Иоффе.mp4)

Демонстрація. Заряджений електроскоп з'єднують з незарядже- ним за допомогою металевого стрижня на ізольова­ній ручці. Частина заряду перейшла з першої кулі на другу: паперові смужки другого електроскопа розійшлися на деякий кут, а в першого електроско­па початковий кут розходження смужок зменшив­ся й став дорівнювати куту розходження смужок на другому електроскопі, тобто кут розходження смужок першого електроскопа зменшився вдвічі.

3.       Одиниця електричного заряду.

За одиницю електричного заряду прийнятий один кулон (1 Кл). Заряд електрона дорівнює </„ =-1,6 10""' Кл.

4.       Електрон як носій електричного заряду.

5.       Поняття іона як структурного елемента речовини. Досліди Е. Резерфорда. Планетарна модель атома. (анімація Atom1.wmv)

IV. Закріплення нового матеріалу. (Спроектовані на дошку питання)

 Робота в групах над питаннями:

1 Група:

·       Чи має електричний заряд межу подільності?

·       Як називають частинку з найменшим електричним зарядом?Чи може деяка частинка мати електричний заряд, який є мен­шим від заряду електрона в 2 рази? перевищує заряд електрона в 1,5 разу? в 4 рази?

·       Від атома Гелію відділився один електрон. Як називається ча­стинка, що утворилася? Який її заряд?

2 Група

·       Які частинки входять до складу атома? Чому атом у цілому є нейтральним?

·       Чому при електризації тертям на тілах з'являються рівні за модулем, але протилежні за знаком заряди?

·       Дві однакові за розміром кулі заряджені одна позитивним, а інша — негативним зарядом. Як зміниться маса куль після їхнього зіткнення? Чому?

3 Група:

·       Чому розряджується електроскоп, якщо торкнутися його куль­ки пальцями?

·       Чому можна зарядити тертям скляну паличку, тримаючи її в руці, та неможливо в такий самий спосіб зарядити металеву паличку?

·       Чому відхиляється стрілка-покажчик на електроскопі?

 

V. Домашнє завдання