Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

 

Збірник диктантів на народознавчій основі для учнів 2 – 4 класів

Підготувала вчитель початкових класів   Говоруха Валентина Іванівна

 

У збірнику містяться тексти для диктантів, в яких поєднано народознавчий і мовний аспекти. Він укладений згідно з програмовими вимогами початкової школи. Збірник відповідає новій програмі з українською мовою навчання.

Тексти диктантів можна використовувати у класах з різним рівнем підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Учитель може використовувати його для роботи на уроці під час вивчення теми, і також для контролю засвоєння навчального матеріалу з граматики та правопису. Збірник призначений для вчителів початкових класів і батьків.

 

Народознавчий  доробок – це невичерпна скарбниця, яка виховує прийдешні покоління в дусі національних традицій, вчить цінувати і пишатися тим, що створювалося протягом віків.

У збірнику містяться тексти для диктантів, в яких поєднано народознавчий і мовний аспекти. Він укладений згідно з державним стандартом  початкової загальної освіти. Учитель може використовувати його для роботи на уроці під час вивчення теми, а також для контролю засвоєння навчального матеріалу з граматики та правопису. Збірник може бути використаний вчителями початкових класів і батьками для самостійних занять з дітьми.

Мета збірника презентувати багату матеріальну та духовну культуру України і є своєрідним віддзеркаленням душ наших предків. Усе це сприятиме формуванню національної свідомості молодших школярів, служитиме відродженню національної школи. Тексти народознавчого характеру мають багатогранні виховні можливості: життя українського народу, його побут, звичаї, традиції, високі моральні якості, – все це стає ефективним засобом формування культури усного та писемного мовлення.

У збірнику використано тексти, різні за тематикою, які вибрані з газет, журналів, із творів класичної української літератури, сучасних письменників, зі збірок Н.П. Кидисюк,  О.Г. Важеніної, О.Р. Гемзюк, С.І. Рябової, Г. Сапун,  а також з етнографічних праць О. Воропая, В. Скуратівського, Г. Лозко, Г. Онкович.

Орієнтовна кількість слів у текстах, призначених для контрольних диктантів:

1 клас – 20-30 слів;

2 клас – 30-50 слів;

3 клас – 50-70 слів;

4 клас – 70-90 слів.

Система контролю знань учнів 1 класу початкової школи має деякі особливості. У кінці навчального року для зʹясування набутих знань, умінь і навичок, учні виконують контрольне списування. Пропоновані тексти збірника диктантів можуть бути використані для контрольного списування.

 

1 клас

 

Наша Батьківщина

Україна – це наш край. Це країна, де ми народились і живемо. Це наша Вітчизна. Наша Батьківщина. Людина без Вітчизни, як соловей без лісу.

(О.Г. Важеніна)

25 слів

 

Писанкарство

Унікальним українським мистецтвом є писанкарство. Воно повʹязано одночасно з віруванням, міфологією, обрядами. Сьогодні справжні домашні писанки витіснили сувеніри – деревʹяні, керамічні. Символіка писанки надзвичайно глибока.

(За Г. Лозко)

25 слів

 

Дніпро

У ясноті сонця голубіє Дніпро. Могутня ріка увібрала в себе води Припʹяті, Березини, Десни.

Голубою стрічкою в русій косі берегів пливе Дніпро через усю Україну.

(Г. Сапун)

26 слів

 

Подорожник

Подорожник – травʹяниста рослина. Він росте при дорозі. Подорожник – лікарська рослина. Його листочки міцні, круглі. Над темно-зеленим листям піднімаються стрілки-стебла. Дрібненькі квіточки зібрані у вузький колосок.

(Г. Сапун)

28 слів

 

Карпати

Найвищі гори в Україні – Карпати. Це казковий край. Він неповторний. Карпати – молоді гори. Цілий рік гори вкриті снігом. Цей край, описаний в легендах та оспіваний в поезії.

(Г. Сапун)

28 слів

 

 

Рушники

Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважали священними. Зображені на них ромби, круги, квадрати символізували сонце, землю, рослини. Таким рушникам поклонялися наші предки.

(О.Р. Гемзюк)

29 слів

 

Дніпро

Дніпро – найбільша річка в Україні. Вона несе свої води у Чорне море. На Берегах Дніпра розкинулось красиве місто Київ. По Дніпру плавають кораблі. У річці плаває багато риби.

(О.Г. Важеніна)

29 слів

2 клас

 

Українська вишивка

Українська вишивка багата різними орнаментами. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими з них є хміль, реп'яхи, вишеньки, в'юнок, зозульки, хвильки.

(О.Р. Ремзюк)

30 слів

 

Рушник

Без рушника ніде не обходилось. Ним витирали руки і лице, з ним ходили до корови, поралися біля посуду. Він завжди був при руці і від слова рука придбав собі ймення.

(Д. Чугай)

31 слово

 

Верба

Верба – одне з найулюбленіших дерев в Україні. Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги.

В усіх місцевостях України колись поширеними були тини з верболозу.

(О.Г. Важеніна)

31 слово

 

Дівоча коса

Споконвіку в України шанували косу. Дівчата старанно доглядали за нею. І матері ретельно стежили за ними – мили в пахучих травах, розчісували, прикрашали кіски стрічками.

Про косу складені прислівʹя. Вона шанується в піснях.

(За В. Скуратівським)

34 слова

 

Восени у лісі

Цікаво восени у лісі. Тихо в небі. Осінь одягла дерева в різнокольорові сукні. Жевріють вогниками кетяги калини. На кущах шипшини з'явились червоні ягідки. Тільки ялина стоїть зелена. Під пеньками з'явились шапочки грибів.

(Н.П. Кидисюк)

35 слів

 

Вироби з глини

Свої вироби з глини народні майстри прикрашають гарним орнаментом. Є в цьому орнаменті багато хмелю, ягід глоду, калини, зірок, сонця, лебедів. На тарілках, глечиках малюють вони півників, рибок, коней, волів з рогами.

(О.Р. Гемзюк)

35 слів

 

Вербові котики

Кроків за кілька від сухої коси визирає з води вербовий кущик. Невеличкий такий, а на ньому  котики. Пухнастенькі, жовтаво-зеленаві. Ніби табунець гусеняток примостився спочити на тонких галузках. І такі вони лагідні та безпомічні!

(С.І. Рябова)

36 слів

 

 

Листопад

Листопад – старший син Осені. Чомусь він похмурий і сумний. Меже, тому, що робити йому в цю пору року нічого? Блукає старий листопад без радості, веселості та бадьорості полями, луками, аж поки не дійде до лісу.

(С.І. Рябова)

37 слів

 

 

Вересень

Назва першого гінця осені повʹязана з вересом. Верес – рослина, дуже поширена на всій Україні. Цей вічно зелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Його рожево-бузкове суцвіття рясно вкриває соснові бори, піщані пагорби саме у вересні.

(За В. Скуратівським)

38 слів

 

Хліб

Хлібом годує тебе рідна земля. Куди не закине тебе життя – пам'ятай про хліб. Щоденно чесно заробляй свій хліб. Треба бути терплячим і мужнім у праці. Батьки дали тобі перший хліб. Твій обов'язок дати їм останній. Шануй хліб!

(О.Р. Гемзюк)

38 слів

 

Дзвоники

Дзвоники – це назва гарних лісових або лугових квітів. Найчастіше вони голубого або синього кольору. Рідше зустрічаються білі чи фіолетові. Переважно ростуть серед чагарників, в лісах, на лугах. У Карпатах зʹявляються на схилах гір і луках іноді у вигляді напівкущів.

(З календаря природи)

39 слів

 

 

Водяна лілія

Росте на ставку біла квітка. Називають її водяною лілією.

Радісно розкриває лілія свої пелюстки до сонця. Сідає на квітку метелик і відпочиває.

Настав вечір. Складає біла лілія свої пелюстки і йде спочивати під воду. А метелик тікає на берег.

(М. Золотницький)

39 слів

 

Бабусина хата

Бабусина хата у вишневому саду, як у віночку. Коло хати високі мальви, червона калина. Віконечко біленьке, як полотно.

З ранньої весни до пізньої осені коло хати цвітуть запашні барвисті квіти. І хата ошатна, і на душі приємно.

(О.Р.Гемзюк)

39 слів

Мак

Здавна в українців мак був оберегом. Його насінням обсипають садибу, людей, худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння. Його вплітали у віночки дівчатам. Маки  рясніють на вишитих сорочках та рушниках.

Як обереги використовували й інші рослини – полин, часник, терен.

(За Г. Лозко)

40 слів

 

 

Колискові пісні

Біля колиски мама співає пісню. Це найкраща у світі пісня – колискова. Виростали покоління людей, вбираючи у свою душу колискову матері.

З любов'ю до колискових пісень ставились Тарас Шевченко, Іван Франко. Леся Українка. Вони записували і збирали такі пісні.

(О.Р. Гемзюк)

40 слів

 

 

У березні

Настав березень. Це перший місяць весни. З далеких країв летять шпаки, жайворонки та зяблики. Це наші перші весняні гості. Жайворонки оселяються на ланах. Зяблики – у лісах, парках. Незабаром ми почуємо їхні веселі пісні.

Будьмо уважними до наших пернатих друзів!

(Г. Сапун)

41 слово

 

 

Травень

Травень – місяць квітів і пісень. Усе на землі замаяне зеленню. Усе радіє теплому сонцю. Літають у своїх клопотах бджоли та інші комахи. У гаях витьохкують соловʹї. Щедро лічить усім довгі літа зозуля.

Після теплих дощів розквітає в небі барвиста райдуга.

(Г. Сапун)

41 слово

 

 

Лелеки

Скільки я памʹятаю, на старезному вʹязі жили лелеки. По них я навчився зустрічати весну і проводжати літо. Зʹявляться у своєму гнізді лелеки – і швидко настануть чудові теплі дні. Відлетять лелеки – і холодна зима не за горами.

У нашій сімʹї дуже шанували лелек.

(За М. Стельмахом)

43 слова

 

 

Батьківщина

Рідний край! Безмежні степи, зелені ліси, блакитні небеса. Хіба є на світі щось дорожче за Вітчизну?

Вулиця в пишних каштанах і кленах. По ній ти щодня ходиш до школи. З стежки до школи, з шкільної парти, з калини коло хати починається твоя Батьківщина.

(С.І. Рябова)

44 слова

 

 

 

Кольори тижня

Кожному дню тижня відповідає свій колір. Для неділі характерний золотий, жовтогарячий. Понеділок має срібно-зеленавий, світло-фіолетовий. Вівторку відповідає малиновий колір, а середі – синій. Для четверга характерний темно-червоний, багряний кольори, а для п'ятниці – світло-жовтий. Субота має зелений, темно-фіолетовий кольори.

(За Г. Лозко)

44 слова

 

 

Рідний край

Біля твоєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина або шумить молода тополя. За хатою ростуть вишні і яблуні.

З поля вітерець доносить запах жита і гречки. Долітає гуркіт моторів. Там працює твій батько.

Звідси починається твій рідний край.

(З журналу)

45 слів

 

 

Заповідь предків

З давніх-давен народ над усе цінив хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство, достаток. Сіль – то гостинність і щирість. Честь – то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи ані шматка хліба, ані дрібка солі. І нам вони заповідали стояти на тому.

(О.Р. Гемзюк)

45 слів

 

 

Веселики-журавлі

Журавлі журяться, коли летять у вирій. Сумно їм прощатися з рідною землею. Птахи тужливо покидають гнізда, зелені луки. Діти стоять на пагорбі, проводжають журавликів у сумну дорогу. А весною журавлики веселі. Бо на рідну землю у свої гнізда повертаються вони. Того і називають їх люди веселиками.

(С.І. Рябова)

46 слів

 

 

Калина

Кущ калини росте біля материнської хати. Червона калина – це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною. Наречена прикріплювала до коня калинову гілочку. Часто на могилах садили червону калину, як символ безсмертя.

(О.Р. Гемзюк)

48 слів

 

 

Криничка

У лузі - криничка. Вона тут давно-давно. Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить.

Не минають люди кринички. Ось і Тетянка з Тарасиком ішли з лісу. Несли гриби і ягоди. Притомилися і завернули до криниці. Вона пригостила їх холодною водицею. Сіли діти на березі відпочити.

(О.Р. Гемзюк)

48 слів

3 клас

 

Рідна мова

Україна – це милозвучна рідна мова, мамина колискова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня. Народна мудрість говорить: "Рідна мова дорога людині, як саме життя".

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ані людської вихованості, ані духовної культури.

Мову чудову дав нам народ і наказав пильно, свято оберігати її чистоту.

(О.Г. Важеніна)

52 слова

 

 

Мак

В народі мак вважали символом здоровʹя, краси. Українці дуже любили цю тремтливу, пломенисту квітку. Вона оспівана в піснях, легендах, переказах.

Макові зернята використовують для приготування куті. Їх додають в тісто для випічки.

Освячений мак – найкращий оберіг від нечистої сили. А який красивий степ, коли між колосками яскравіють червоні маківки, голубі волошки.

(З журналу)

52 слова

 

 

Соняшники

На полі росте багато великих яскравих голівок. То соняшники. Особливо гарні вони на світанку. Йдеш стежиною й милуєшся їхньою красою. Прихилиш до себе один соняшник, а він весь омитий чистою росою.

Соняшник завжди повертає голівку до сонця. Стоїш на полі зачарований золотою нивою. І ніби багато маленьких сонць посміхнулись тобі теплою усмішкою.

(О.Р. Гемзюк)

53 слова

 

 

Дуб

Кожне дерево в лісі живе своїм життям, по-своєму розвивається.

Дуб – дерево міцне. Навесні, коли ліс уже одягнувся у весняне вбрання, на дубі довго не розпускаються бруньки. Повільно росте його листя, але воно не боїться ні бур, ні приморозків.

Настане осінь, оголиться ліс. А дуб побуріє, але довго серед білого снігу темніє його шкірясте листя.

(За Ю. Збанацьким)

54 слова

 

 

Вода

Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути у річку чи озеро сміття, каміння. Не можна було бити по воді. Вода, вважалося, має велику цілющу силу. Вона миє, очищає. Тому з лікувальною метою збирали росу, а воду брали у річці. І неодмінно до сходу сонця, щоб до цього з неї ніхто не черпав.

(Зі збірки "Дванадцять місяців")

55 слів

 

 

Запорізька Січ

Буле це близько п'яти століть тому. Наш рідний край був поневолений підступними завойовниками. Ой, як важко стало жити українському народові. І почав він утікати з пониззя Дніпра за його кам'яні пороги, де слалися дикі степи.

Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.

(С.І. Рябова)

56 слів

 

 

Верба

Верба. Здається, звичайне собі дерево. Але скільки з ним повʹязано цікавих історій! Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на засланні висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Тараса Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і до сьогодні.

(О.Г. Важеніна)

56 слів

 

 

Хліб

Принесли хліб і на столі поклали. І лежить хліб - золотий, теплий, пахучий, руками роботящими подарований.

Робочі руки зерно в ріллю посіяли. А зерно в золотому колоску на стеблині гойдалося, срібною росою вмивалося, золотим промінням нагрівалося.

Золоті руки зерно зібрали, змолотили, тісто замісили – хліб спекли. Лежить хлібина і ніби промовляє: любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте.

(Т. Коломієць)

57 слів

 

 

Чарівна осінь

Минуло літо. Владною господаркою йде по рідному краю чарівниця-осінь. Заквітчала вона поля, ліси, сади і парки. Пофарбувала золотом вбрання дерев. Трава пожовкла і прилягла до землі. Ліс одягнувся у яскравий одяг. Тільки величаві сосни та ялини стоять у зеленому вбранні. Ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни. Це летить тоненьке павутиння. Настало бабине літо.

(С.І. Рябова)

58 слів

 

 

Квітка сонця

На високому стеблі велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. І називають квітку соняшником.

На небі зʹявилась ранкова зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник чекає сходу сонця. Він повертає до нього свою золотаву голівку.

Пливе сонечко по високому небу. Соняшник підставляє голівку його золотавому промінню.

Зайшло сонце. Схилив і соняшник золоті пелюстки та й заснув.

(За В. Сухомлинським)

58 слів

 

 

На ниві

Гарно було на ниві. Червоніло море колосків пшениці. А за річкою вся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою земною барвою горить на сонці ячмінь. Широко стелиться килим ясно-зеленого вівса. Між зеленими килимами біліє гречка.

І над усим тим розкинулось блакитне небо. Лунає в повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі від нестиглого зерна і польових квітів.

(За М. Коцюбинським)

59 слів

 

 

Незабудка

Незабудки… Яке ж ласкаве іʹмя заслужила ця квітка з пʹятьма пелюсточками, синіми-синіми, ніжнішими від неба, а в самій серединці – жовте сердечко.

Незабудки не вигоряють, не вицвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Сяйво від квітки, такої маленької, як нігтик дитини, мʹяке, чисте, довірливе. Поглянеш – і не забудеш. Здається, квітка ця стала символом і краси, і простоти, і вічності…

(За В. Бочарниковим)

60 слів

 

 

Віночок

Віночок в українців був символом чистоти і краси. Починали носити віночки дівчата з трьох років. Перший віночок дитині плела мама.

Віночок – це не просто краса, а й оберіг, знахар душі і лікар. В ньому є чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже. Ця сила в квітах. Багато їх вплітали у віночки. Серед квіток віночків є чорнобривці, ромашки, незабудки, барвінок, безсмертник, маки, волошки.

(З журналу)

62 слова

 

 

Твоя Батьківщина

Рідний край! Дорога серцю земля батьків та прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси й долини, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це миле серцю привілля? Хіба є що на світи дорожче за Вітчизну?

І ти починаєш розуміти, що то твоя Батьківщина, що звідси, від батьківського порога, від материнської пісні вона бере свій початок.

(О.Р. Гемзюк)

63 слово

 

Лелека

(легенда)

Колись давно люди знайшли лелеку з поламаними крильми. Вилікували вони птаха, і він так звик до людей, що залишився жити з ними. І хоча зовсім вже одужав, але літати не міг. Якось на селі трапилася велика пожежа. Лелека врятував від вогню малих дітей господаря, обпік свої довгі ноги, забруднив сажею крила. Ось тому лелека має червоний ніс, довгі червоні ноги і чорні кінці крил.

(Зі зб. «Легенди і перекази»)

64 слова

 

4 клас

 

Калина

Ми живемо в Україні і любимо її гарну і співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте і жито, і городина, цвітуть квіти, дзюркочуть річечки. Але особливу любов викликає у нас калина.

Росте вона по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на узліссі, на лісових галявинах. Садять калину і біля хати, щоб весною білим цвітом милувала, а взимку від застуди лікувала.

(О.Г. Важеніна)

70 слів

 

Український рушник

Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб оберігав від лиха. Цей звичай існує і нині.

Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали змалку.

Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весілля, під час проводів хлопців до армії. Із хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

Добре було б, якби і в сім'ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники.

(Л. Орел)

71 слово

 

 

Квіти в українському вінку

Символом нескореності вважають квітку деревію. А барвінок – символ життя.

Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Цвіт вишні та яблуні – символи материнської любові.

Мальва – оберіг нашої оселі. А любисток і волошки – символ людської відданості.

Ромашка у віночку приносить здоров'я, доброту та ніжність. Є у віночку кетяги калини, є хміль – символ гнучкості й розуму. Всього в українському віночку двадцять квіток, кожна – лікар, оберіг. Плести віночки – це ціла наука і дійство.

(О. Кириченко)

72 слова

 

 

Барвінок

Барвінок мав широке визнання у багатьох народів. Через свою прекрасну синю барву був навіть суперником незабудки. Його вважали провісником весни. Блискучо-зелене тверде листя не гинуло від холоду й зимою і під снігом зберігало свій колір. Незабаром квітку перенесли з лісу в сади як символ радісної життєвої сили.

Людина споконвіку прагнула залишитись молодою, радісною і щасливою, почала приписувати барвінкові особливу чарівну силу. Дехто вважає, що барвінок відганяє всіляку нечисть.  Називають барвінок вічнозеленим.

(М. Золотницький)

74 слова

 

 

 

Український віночок

Український віночок – не просто краса, а й оберіг, "знахар душі", бо в ньому є така сила, що біль знімає, волосся береже.

Впліталося до віночка багато квітів: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалека нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко.

Та де б не проросла ця рослинка, вона завжди цвіте. Це символ нескореності.

(О. Кириченко)

76 слів

 

 

Лілея

Світанок. На озері тиша - ні вітру, ні хвилі. Вода, мов дзеркало. А посеред того дзеркала чудесні білі лілеї, з повними красивими бутонами, з круглим листям – лататтям…

Цю чарівну квітку завжди любила молодь. У Древній Греції її вважали символом краси. Юні дівчата плели з лілей гірлянди, прикрашали ними волосся й свої туніки.

Чарівна водяна лілея, як стверджує одна грецька легенда, виникла з тіла прекрасної німфи, котра загинула через кохання й ревнощі Геркулеса. Наукова назва лілеї – німфея.

(М. Золотницький)

77 слів

 

 

Цілюща сила іванівських трав

На свято Купала, в день літнього сонцестояння, велику силу мають вогонь і вода, а ще більшу – дерева, зілля, трави. За народними повір'ями, саме цієї чарівної ночі розквітає раз на рік диво-квіткою папороть, і можна знайти таємничу розрив-траву, що на скарби вказує.

А інші трави ʹ материнка, звіробій, ромашка, подорожник, трава суниці – о цій порі дійсно найбільшу силу мають. Повсюди по України рекомендувалося збирати рослини на свято Купала. Їх називали в народі іванівськими травами.

(Г. Золотнюк)

78 слів

 

 

Писанки

У всьому світі відомі українські писанки. Вони беруть свій початок від дуже давніх вірувань.

З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, це вже було не просте яйце, а свята писанка. Її розписували тільки в доброму настрої. Писанка – це символ вічного життя, добра і сонця.

За технікою виконання є писанки (вони виготовляються за допомогою розігрітого воску і писачка) і крапанки. На них віск наносять крапочками. На дряпанці візерунки видряпують.

Розпиши і ти писанку і збережи її на пам'ять.

(Із "Журавлика")

78 слів

 

 

Берегиня

Берегиня - найдавніша богиня добра й захисту від усякого зла. В давні часи її зображали у вигляді жінки в довгому одязі, що підняла у благальній молитві руки до неба. Пізніше на вишитих рушниках її зображали з кущем або птахом у руках. Чому саме кущ і птах? Вони провіщали весняне пробудження. Берегиня стала "хатньою" богинею. Рушники з її зображенням вивішували над вікнами й дверима. Вважалося, що вона захищає домівку від злих сил, оберігає малих дітей від лиха, хвороб, лютого звіра.

79 слів

 

 

Про Київ

… І сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою будинків і мостів. Але тобі варто знати, що дуже багато пам'яток старовини не збереглося до наших днів. Колись такі прекрасні київські річки, як Либідь, Почайна, Дарниця, вже давно не милують людей своєю красою…

Найкрасивіша вулиця Києва – Хрещатик. Широкий, просторий, із зеленими алеями каштанів. Хіба можна повірити, що там у давнину був глибокий яр, а навколо шумів густий ліс? Яр цей називався Хрещатим. Від його назви пішла назва вулиці.

(Із журналу)

79 слів

 

Степ

Степ квітував! Незайманий, звіку неораний, високотравний, степ ніс у собі щось своє, неповторно степове – оту шовкову ласкавість, оте ніжне, замріяне, дівоче…

Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, бризнуть із-під ніг коники та жайворонки дзюркочуть у тиші. Здається, співає від краю до краю саме повітря, співає марево. Йти б отак і йти серед цієї тихої задумливої краси. Сягнути б аж туди, де небо торкається землі, де має бути велике синє море з чайками.

(За О. Гончарем)

79 слів

 

Верба

Окрім краси, смутку, що промовляє до людського серця, верба дарує багато корисного. Верба – це позначка води на землі. Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте.

Де стрибає вербиця, там здорова водиця, – говорить народне прислів'я.

Мудрість народна зафіксувала тут ще одну характерну здатність верби бути природним фільтром всіляких домішок, що містяться у водах річок і озер. Ось чому люди брали (і сьогодні беруть) воду для пиття у річках під вербою.

Верба – символ України.

(З. Нестеренко)

80 слів

 

Горобина

Горобина і ялина ростуть поруч. І тому вони часто перешіптувалися між собою.

Настала осінь. Дихнула прохолодою раз, другий.

Пожовкли на горобині листочки, кожний плодик став червоним, а ялинка зовсім не змінилася. Хвоїнки зелені-зелені, а шишки як золотилися влітку, такими й залишилися. Ялинка дивилася на свою подругу й милувалася нею.

Налетів буйний вітер і почав зривати листя з горобини. А ялинка не злякалася вітру. Настовбурчила свої голочки, поколола вітер. Не злякалися його і плодики-намистинки. Міцно вхопилися вони за гіллячки.

(За Г. Демченком)

81 слово

День матері

У багатьох країнах світу, а тепер і в Україні другої неділі травня святкується День матері. Найтеплішими словами й найкращими подарунками вітайте своїх мам і бабусь. Бо мама - то весь світ для кожної дитини. Перше мамине слово, колискова пісня, рідна земля - усе від мами. З мами починається усе на цьому світі. Мама і зрозуміє, і розрадить, і приголубить, і навчить.

Народна мудрість учить шанобливо ставитися до матері - Берегині роду. А без роду - не буде й народу. Любімо й шануймо наших матусь!

(Із журналу)

82 слова

 

 

Криниця

Криниця вважалася здавна чимось святим, споконвіку символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. Наші предки вміли шукати, де добре бʹє джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла. Над криницею будують дашки, приладнують ручки, жолобки, цямрини для того, щоб оберігати криницю від забруднення. Щоб вода не псувалася, опускають на дно криниці срібний предмет, бо срібло вбиває мікроби.

Криниці – це світла пам'ять про тих, хто відійшов навічно, це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг обʹєднує покоління, адже криниці копали діди, батьки…

(Із журналу)

82 слова

 

 

Зажинки

Зажинки, або свято першого снопа, – урочистий обряд початку жнив. Вийшовши у поле, на зажинки, господиня розстеляла скатертину або рушник із хлібом-сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи: "Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати". Косити починав найповажніший у селі чоловік у так звані "легкі" дні: вівторок, п'ятницю. Перший сніп ставили у хаті на почесному місці під образами – на покуті. Обмолочувався він окремо. Зерна з нього святили у церкві. Соломою першого снопа годували корів, щоб не хворіли.

(Зі збірки "Українські народні свята")

83 слова

 

 

Хліб у звичаях і повір'ях

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися, як до святині.

Про нього народ створив багато повір'їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти, перепросити, поцілувати і з'їсти. Якщо так не зробити, то будуть збитки.

Якщо хтось знаходив хліб на дорозі, слід було підняти його, обтрусити і покласти пташкам. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок. Хліб після поминок треба роздати людям.

Не позичали нікому хліб, коли йшли вперше сіяти.

(Л. Артюх)

84 слова

 

 

 

 

 

Література

 

  1. Збірник диктантів з української мови. 1-4 класи. Н.П. Кидисюк. – Х. : Вид-во «Ранок», 2014. – 224 с. – (Серія «Навчаємо молодших школярів»).

 

  1. Будна Н.О., Гемзюк О.Р., Головко З.Л., Рябова С.І. 600 диктантів з української мови для початкової школи. 1-4 класи.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 112 с.

 

  1. Сапун Галина. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування з української мови у початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники. 2003. – 176 с.

 

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу – К:... Зростаємо в любові / Збірник методичних матеріалів для організації позакласної виховної роботи з учнями школи.

 

  1. Важеніна О.Г.. З барвінкового лугу: Збірник диктантів на народознавчій основі для початкової школи/ За загальною редакцією професора А.П.Загнітка. – Донецьк. Центр підготовки абітурієнтів, 1997. – 160 с.

 

  1. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. – К., Освіта, 1994, 22 серпня.

 

  1. Інтернет ресурси з етнографічних праць О. Воропая, В. Скуратівського, Г. Лозко, Г. Онкович.