Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

 

Методичні рекомендації щодо розробки курсів за вибором

Під час розробки курсів за вибором у старшій школі треба враховувати такі принципи: індивідуальність, доступність, наступність, результативність. Навчальний матеріал спецкурсу слід формувати з урахуванням таких критеріїв:
•  відповідність профілю навчального закладу;
• сучасні досягнення профільної наукової галузі;
• опора на зміст базових навчальних предметів;
• регіональна потреба в працівниках певних спеціальностей та   можливості   реалізації   програми спецкурсу (умови регіону, матеріально-технічна   база   навчального закладу тощо).
Визначають типи курсів за вибором:
І. Предметні курси, завдання яких — поглиблення й розширення знань із предметів, передбачених базовим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу.У свою чергу, предметні курси за вибором можна поділити на кілька груп:
1. Курси за вибором підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета, що тематично і тимчасово узгоджені з цим навчальним предметом. Такий курс за вибором дасть змогу вивчити обраний предмет не на профільному, а на поглибленому рівні. У цьому випадку всі розділи курсу поглиблюються більш-менш рівномірно.
2.  Курси за вибором, у яких учні поглиблено вивчають окремі розділи основного предмета, передбачені  обов'язковою  програмою предмета.
3.    Курси   за   вибором,   у яких поглиблено учні вивча-ють окремі розділи основного предмета, не передбачені обов'язковою програмою предмета.
4.   Курси за вибором, мета яких   —   ознайомлення   учнів із    найважливішими    методами   практичного   застосування знань,  розвиток  їхнього  інтересу до передової техніки і виробництва
5.  Курси за вибором, присвячені вивченню методів пізнання природи.
6.   Курси за  вибором,  присвячені історії предмета,  передбаченого навчальним планом загальноосвітнього  навчального закладу (історія фізики, біології, хімії,   географічних   відкриттів тощо), або не передбачені ним (історія астрономії, техніки, релігії тощо).
7.   Курси  за  вибором,   присвячені      вивченню      методів розв'язування    задач    (математичних, фізичних, хімічних, біологічних  тощо),   складанню  та розв'язуванню задач на засадах фізичного,  хімічного,   біологічного експериментів.
II.   Міжпредметні курси за вибором, мета яких — інтеграція знань учнів про природу і суспільство.
III. Курси за вибором, не передбачені базовим навчальним планом. 
Курси за вибором завжди мають відповідати запитам учнів, які їх обирають, хоча ці курси й відрізняються за метою та змістом [2; 56].Завдання спецкурсів зводяться до таких різновидів:
• поглиблення змісту одного з базових предметів;
• доповнення змісту профільних предметів;
•   задоволення   пізнавальних інтересів у сферах діяльності за межами обраного профілю (підвищення загального культурного рівня, загальної ерудиції).Відповідно до завдань спецкурсів, визначають такі різновиди структури програм:
  лінійна(окремі частини навчального матеріалу послідовно пов'язані між собою);
 концентрична  (періодичне звертання до вивчених знань, при цьому зміст поступово розширюють,   збагачують   новими відомостями,  зв'язками,  залежностями;  у міру  зростання  пізнавальних  можливостей  учнів поглиблюється та розширюється обсяг їхніх знань і вмінь);
  спіральна (поступово шляхом розширення та поглиблення кола знань, пов'язаних із досліджуваними  питаннями,  зростає обсяг знань учнів);
  мішана(комбінація лінійної, концентричної та спіральної структур).
ПІД ЧАС РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ СПЕЦКУРСУ НЕОБХІДНО:
1.   Проаналізувати зміст навчального предмета в межах обраного профілю.
2. Визначити, чим зміст спецкурсу відрізнятиметься від базового або профільного.
3.  Визначити тему, зміст, завдання та функції запропонованого спецкурсу.
4.   Зміст програми  поділити на блоки, розділи, теми і дати до них погодинну розбивку.
5. З'ясувати можливість матеріально-технічного і методичного забезпечення вивчення цього курсу, скласти список літератури для вчителів та учнів.
6.   Зазначити  основні  види діяльності учнів, особливо для виконання    експериментальної частини програм, практикумів, лабораторних дослідів
7. Поміркувати, які освітні продукти мають створити учні як результат опанування спецкурсу (моделі, тези, серію дослідів тощо).
8.  Визначити критерії оцінювання, зокрема альтернативні, за якими буде оцінено успішність засвоєння спецкурсу, та форму звітності за результатами засвоєння   програм   обраного   курсу (проект, вибір тощо).Програма спецкурсу, як і будь-яка навчальна програма, має передбачати: пояснювальну записку з висвітленням актуальності курсу, мети, вимог тощо; навчально-тематичний план (див. таблицю): 
Програма спецкурсу
Наукові теми Кількість годин Форми і методи проведення, наочність Освітній продукт
            Лекції Практичні заняття    
Експертиза програми спецкурсу визначає її якість, показниками якої є наявність необхідних компонентів: пояснювальної записки, навчально-тематичного плану, вимог до знань, умінь та навичок учнів, переліку літератури, що має відповідати сучасним вимогам наукової галузі, методики навчання й виховання. Програма спецкурсу має передбачати теоретичну і практичну підготовку, самостійну роботу, елементи науково-дослідної творчої роботи.
ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ПРОГРАМИ СПЕЦКУРСУ:
•  відповідність загальним принципам розвитку системи освіти, критеріям відбору змісту;
• реалізація завдань з підвищення якості загальної освіти;
• забезпечення поєднання фундаментальних і практичних знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів;
•   розкриття значення набутих знань.Програма спецкурсу має бути актуальною, оригінальною, мати значущі зміст і структуру, враховувати сучасні досягнення науки.
РЕЦЕНЗІЮ НА ПРОГРАМУ СПЕЦКУРСУ ПИШУТЬ У ДОВІЛЬНІЙ ФОРМІ, ОДНАК ВОНА ПОВИННА МАТИ ТАКІ ЕЛЕМЕНТИ:
І. Вступ, у якому вказано назву спецкурсу, автора, навчальний заклад, мету і вид експертизи (попередню, первинну, повторну).
П. Основну частину, що передбачає всебічний аналіз програми відповідно до загальних критеріїв оцінювання та призначення для використання в навчальному процесі, достовірності матеріалу програми відповідно до концепції, мети і завдань.
ПІ. Заключну частину, яка містить аргументований висновок, зауваження та пропозиції щодо вдосконалення програми. Можливі такі висновки:
• рекомендувати до використання в навчальному процесі;
•  не рекомендувати до використання в навчальному процесі;
• програма потребує доопрацювання згідно з зауваженнями і пропозиціями рецензента, після чого має бути здійснена повторна експертиза.IV. Підпис рецензента із зазначенням посади, місця роботи, вченого ступеня, звання, розшифрування підпису (прізвище, ім'я, по батькові) і дати. Підпис рецензента засвідчують печаткою за місцем його основної роботи.